Стигма

Через страх осуду, дискримінації або відторгнення з боку родини, друзів, роботодавців чи суспільства багато людей відкладають звернення по медичну допомогу, приховують свій діагноз або уникають тестування. У результаті захворювання може бути виявлене на пізніх стадіях, а ризик передачі інфекції іншим людям зростає.

Негативне ставлення до людей, яких торкнувся ТБ, також впливає на доступ до лікування та підтримки. Люди можуть пропускати візити до лікаря, переривати терапію або відмовлятися від необхідної допомоги через страх бути впізнаними чи засудженими. Особливо гостро зі стигмою стикаються люди з лікарсько-стійким туберкульозом, люди, які живуть з ВІЛ, мігранти та представники інших вразливих груп.

Подолання стигми є важливою складовою ефективної відповіді на туберкульоз. Доступ до достовірної інформації, підтримка з боку спільнот, повага до прав людини та залучення людей з досвідом ТБ до ухвалення рішень допомагають створювати середовище, у якому кожна людина може своєчасно отримати діагностику, лікування та підтримку без страху дискримінації. Боротьба зі стигмою є невід’ємною частиною боротьби з туберкульозом та важливою умовою для досягнення цілей зі сторінки цієї хвороби.