Виступи спільнот на Всесвітній конференції Союзу з питань здоров’я легенів 2025
Сьогодні ми ділимося тим, що прозвучало зі сцени Всесвітньої конференції Союзу з питань здоров’я легенів 2025 — голосом громади, яка живе з туберкульозом, бореться за інших і не дозволяє світу відвертати погляд. На церемонії відкриття люди, які пережили туберкульоз, ті, хто страждає від цієї хвороби, та організації громадянського суспільства з усіх регіонів — Африки, Азії, Латинської Америки, Східної Європи — об’єдналися, щоб сказати правду.Правду про те, що відбувається зараз:
Люди вмирають, втрачають доходи, самотужки борються з хворобою та не мають доступу до підтримки через глобальні фінансові скорочення.
Коли зникає фінансування — зникають і життя.Ми вшанували хвилиною мовчання всіх, кого ми втратили, — і всіх, хто досі бореться. Ми стояли пліч-о-пліч, у тому числі в знак солідарності з країнами, які не змогли бути присутніми через конфлікти, скорочення бюджетів або кризи. Порожні місця на сцені не були символами. Це були люди. Наше спільне звернення до світу було чітким:
Коли спільноти замовчують — туберкульоз перемагає.
Найбільш вразливі завжди платять найвищу ціну.
Більше половини дітей, хворих на туберкульоз, залишаються недіагностованими і не отримують лікування, яке рятує життя.
Стигматизація та дискримінація продовжують руйнувати життя.
Соціальна підтримка — їжа, транспорт, навіть невелика допомога — рятує життя.
Жодна вакцина чи тест не можуть працювати без систем, які довіряють людям і включають їх.
Скорочення фінансування — це не технічні рішення. Це політичні рішення — і вони коштують життів.
Ми сказали:
👉 Світ відходить від цінностей солідарності саме тоді, коли вони потрібні найбільше.
👉 Глобальні виклики вимагають глобальної відповідальності. Якщо ми справді хочемо покласти край епідемії туберкульозу, нам потрібні інвестиції в громади — тих, хто першими реагує, тих, хто працює на «останній милі», тих, хто щодня тримає цю боротьбу разом. Тих, хто не може собі дозволити втратити надію.
Наприкінці ми повторили слова, що стали нашим спільним символом:
«Зараз або ніколи — якщо ви з нами, встаньте і покажіть, що вам не байдуже». Це було не просто заявою. Це був момент, коли наша спільна істина пролунала по всьому світу. І ми будемо продовжувати говорити — доки кожна людина, кожна дитина, кожна сім’я не отримає гідність, захист і реальний шанс на життя.
